Іноді достатньо змінити своє ставлення, щоб тягар перетворився на можливість
Самотність — із нею стикався практично кожен. Це почуття багатьма людьми відчувається як сильний душевний біль, якого хочеться втекти, сховатися, позбутися, але завжди виходить. Як жити людині, яка відчуває самотність? Як не впасти в депресію, не спробувати відволіктися від алкоголю чи наркотиків, не захопитися чимось шкідливим чи небезпечним, «не корисним».
З погляду психології, самотність це один із етапів, який ми проходимо у процесі свого особистісного зростання та розвитку, проходячи шлях усвідомлення та розуміння себе, свого місця в соціумі. Самотність це один із життєвих досвідів, коли ми перебуваємо поза відносинами. І тут дуже важливо знати, що бути одному і бути самотнім це різні емоційні стани.
Бути одному це знаходитися наодинці із самим собою. У стані «бути одному» можна відчувати щастя, насолоджуватися поточним моментом, створювати, творити, відпочивати наодинці із собою.
Бути самотнім це перебувати у стані дискомфорту, відчувати тривогу, тугу, смуток через неможливість задовольнити свої потреби у спілкуванні. Час самотності в цьому випадку є стресом для організму та психіки людини. Стан самотності в цьому випадку може призвести до неприємних наслідків психіки та здоров’я. І тоді самотності необхідно якнайшвидше позбавлятися. Але як?
Як бути на самоті?
Якщо самотність для вас є стресом, джерелом дискомфорту, спробуйте спочатку подивитися на свою самотність з боку. Що дає вам відчуття того, що ви самотні?
Може щось із нижчепереліченого відгукнеться, найбільше підходить саме для вашої причини самотності?
- я покинутий, забутий, поряд зі мною нікого немає. Мені нема з ким поговорити, ніхто не розуміє мене;
- мені не вистачає моєї коханої чи близької людини;
- я відчуваю тугу за чимось: рідними місцями, друзями, рідними чи сім’єю;
- я відчуваю душевний біль через те, що не відчуваю тепло, любов, розуміння, турботу;
- я відчуваю невпевненість, відсутність розуміння, підтримки близьких чи рідних;
- я не відповідаю вимогам товариства чи колективу. Все проти мене;
- я не розумію, як жити далі.
Часто буває так, що люди, які змушують відчувати вас самотніми, насправді не хочуть цього. Ви думаєте, що про вас забули, але насправді це не так. Це ваше особисте сприйняття, коли ви не отримує тієї кількості уваги та турботи, які вам потрібні. І виявлятися це може у різних ситуаціях.
Помічено, що найбільш гостро самотність відчувають діти та люди похилого віку. Діти почуваються самотньо, коли батьки залишають їх на час самих у кімнаті, у дитячому садку. Літні люди, у яких діти вже давно виросли, створили свої сім’ї, виховують своїх дітей, працюють і завантажені своїми проблемами, думають, що стали не потрібними, що про них забули.
Але почуватися самотньо можна і тоді, коли навколо тебе багато людей. Почуття самотності виникає, коли у спілкуванні не вистачає близькості, тепла, щирості. Можна почуватися самотнім серед людей, друзів, у колективі, у сім’ї, у партнерських відносинах і навіть у спальні. Все залежить від особистого сприйняття людиною ступеня емоційного комфорту та тепла у тих чи інших відносинах.
Самотність кожною людиною може відчуватися по-різному. Це природне відчуття, властиве кожному. Головне не допустити, щоб самотність призвела до серйозної психологічної чи психосоматичної проблеми, не стала причиною депресії, порушень сну, псевдодеменції. Не треба приймати свою самотність як вирок, що не підлягає скасуванню. Пам’ятайте, що з самотністю можна і потрібно давати раду.
Що робити, коли самотньо?
Насамперед усвідомте, що самотність – це частина природного процесу життя та розвитку людини. Сприйняття самотності залежить від вашого ставлення до нього. Прийміть факт, що у будь-яких відносинах бувають періоди підйому та спаду. Саме періоди спаду можуть виникати різні неприємні почуття, зокрема і почуття самотності в одного чи обох партнерів. Але не поспішайте з висновками, що стосункам прийшов кінець або що вас забули, що ви нікому не потрібні.
Усвідомте, що неможливо завжди бути готовим до спілкування, відкритості. У кожної людини можуть бути періоди, коли вона зайнята, занурена в себе, у свої проблеми або роздуми, але в цей самий час вона може бути комусь дуже потрібна. І цей хтось може почуватися самотнім.
Поміркуйте, від чого у вас виникло почуття, що ви самотні? Що приносить самотність саме вам? Найчастіше усвідомлення причин самотності стає основним кроком на шляху до позбавлення від нього.
Як прийняти самотність?
Щоб прийняти свою самотність, подумайте про те, що корисного можна витягти з неї? Як би ви могли з користю для себе провести час відсутності спілкування, час своєї самотності?
Можливо, ви не з тих людей, які мріють побути наодинці із самим собою. Подумайте, чому відчуття самотності вам не подобається? Що ви можете зробити в період своєї самотності для себе, для своєї користі. Використовуйте цей час для задоволення, наприклад, щоб доглядати за собою, вирішити свої особисті потреби і потреби, почитати книгу або прийняти ванну. Подумайте про свої бажання та мрії, заведіть щоденник позитиву, записуйте в нього свої думки, плани, цілі та мрії. Почніть займатися оздоровчою чи дихальною гімнастикою, медитацією – чудові засоби від стресу, відсутності життєвих сил та гнітючого настрою. Більше гуляйте на свіжому повітрі, відвідуйте виставки, музеї, доступні для вас заходи.
І головне не бійтеся своєї самотності! Подивіться йому в очі і зрозумійте, що воно зовсім не таке страшне, як ви раніше думали.
Автор:
Дмитро Шевченко – психотерапевт, спеціаліст у Терапії прийняття та відповідальності – Acceptance and Commitment Therapy (ACT) – сучасний метод з доведеною ефективністю.