Діагностика, симптоми, лікування
Генералізований тривожний розлад (ГТР) є тривожним розладом, що часто діагностується. Його симптоми мають багато спільного з типовим короткочасним занепокоєнням, тому важливо зрозуміти, як саме воно впливає на життя людей.
За даними Lancet, у 2020 році реалії пандемії призвели до того, що кількість випадків тривожних та депресивних розладів збільшилася більш ніж на 25%. Вчені відзначають, що таке зростання захворюваності може бути пов’язане не тільки з тяжкою соціально-економічною ситуацією, але й з наслідками перенесеного COVID-19. розлад. То що це за діагноз, як його розпізнати та чому важливо не ігнорувати симптоми?
Що таке генералізований тривожний розлад
Тривога – почуття, знайоме кожній людині. Зміни у житті, труднощі, важливі події, далекі поїздки викликають занепокоєння. У таких переживання немає нічого патологічного, але тільки в тому випадку, якщо вони не починають помітно впливати на життя. Якщо в нормі людина здатна впоратися із тривогою, а після вирішення проблеми вона взагалі зникає, то при генералізованому тривожному розладі (ГТР) хвилювання надмірно та постійно.
При ГТР пацієнт не завжди може точно описати, що саме його непокоїть, тривога стає тлом життя. Причинами постійного хвилювання та страху будуть спільні роздуми, події, які безпосередньо його не стосуються, або взагалі надумані приводи. Для таких людей характерно перебільшувати небезпеку, бачити у звичайних ситуаціях загрозу, хвилюватись про можливі негативні наслідки, навіть у тому випадку, якщо для них немає жодних передумов. Тривога може бути настільки сильною і всепоглинаючою, що починає впливати на прийняття рішень – людина вважає за краще уникати будь-яких ситуацій, що викликають занепокоєння. Він може перестати ходити працювати, зустрічатися з друзями, приймати певний вид їжі. При ГТР також може розвиватися агорафобія – страх відкритих просторів.
ГТР діагностується у дітей та дорослих. Але, за даними вчених з University of Toronto, патологічний розлад має ранній початок, його ознаки можна помітити вже в дитинстві і часто в підлітковому віці. Найчастіше від цього психічного розладу страждають жінки.
| Вік пацієнтів | Поширеність ГТР | Середній вік початку захворювання |
| Діти | 3% | – |
| Підлітки | 10,8% | 11 років |
| Дорослі | 6% | 31-32 роки |
(Дані Canadian Psychiatric Association і StatPearls Publishing)
Причини розвитку генералізованого тривожного розладу
Встановити точні причини розвитку генералізованого тривожного розладу поки що не вдалося. У сучасній психіатричній практиці вважається, що хвороба є наслідком впливу кількох факторів ризику. Привести до ГТР може:
- Спадковість. Статистика показує, що ймовірність ГТР у людей, у сім’ях яких було подібне розлад, у 5 разів вище, ніж у інших. При цьому поки що не знайдено генів, які відповідають за розвиток патології. Тому можливо, що в даному випадку спадковість пов’язана з поведінковими патернами, які переймають діти у своїх батьків, а не з генетичними особливостями.
- Зміна у головному мозку. American Academy of Family Physicians зазначає, що у людей із ГТР спостерігається надмірна активація деяких ділянок головного мозку та дисбаланс гормону щастя серотоніну.
- Соціально-економічні чинники. Погіршення умов життя, втрата роботи, вдома, смерть близької людини, розрив відносин та інше може стати тригером у розвиток ГТР.
- Травматичний досвід у дитинстві. Багато пацієнтів із ГТР пережили у дитинстві несприятливі події, у тому числі жорстоке поводження, насильство, розлучення батьків. Крім цього на розвиток ГТР можуть вплинути будь-які форми хворих відносин з батьками – однаково небезпечні як занедбаність та емоційна холодність, так і гіперопіка.
- Поведінкові особливості. American Psychological Association (APA) описує певний стиль мислення, який уражає людей із ГТР – looming cognitive style. Люди такого типу схильні будь-які ситуації оцінювати через призму можливих ризиків та загроз, вони зациклені на внутрішніх сценаріях наростаючої небезпеки та невдач. Причому в такому ключі оцінюються навіть позитивні події, наприклад поїздка на відпочинок, зустріч з друзями та інше. Люди з таким мисленням постійно потребують більшого контролю над ситуацією, схильні запам’ятовувати та перебільшувати негативний досвід.
Синдром дефіциту уваги та гіперреактивності (СДВГ) та генералізований тривожний розлад Вчені з University of Toronto вивчили дані 6898 респондентів 20-39 років, у 272 з яких було діагностовано СДВГ, а у 682 – ГТР. Лікарі дійшли висновку, що у людей із СДВГ ризик розвитку ГТР більш ніж у два рази вищий, ніж у людей без СДВГ. Причому тривожний розлад може виявитися вже у дорослому віці.
Симптоми та критерії діагностики
Генералізоване тривожне розлад було описано лише 1980 року, у третьому виданні керівництва DSM (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders). Але тоді це був діагноз виключення – ставився він тільки в тому випадку, якщо у пацієнта було виключено інші психічні розлади.
Наразі, вже в класифікації DSM-5, ГТР діагностується за такими критеріями:
- Тривожність та занепокоєння присутні як мінімум півроку.
- Пацієнт не може контролювати тривогу, вона поглинає її повністю.
- Тривожність погіршує якість життя, впливає соціальну активність, відбивається на роботі чи навчанні.
- Симптоми не можна пояснити іншими психічними розладами, захворюваннями, зловживанням алкоголю та психоактивними речовинами.
- Є як мінімум три з перерахованих симптомів:
- Надмірна збудженість.
- Погана концентрація уваги.
- Стомлюваність, занепад сил.
- Дратівливість.
- Порушення сну.
- М’язова напруга.
Anxiety and Depression Association of America (ADAA) додає, що за наявності симптомів ГТР сама людина може усвідомлювати, що його тривожність не відповідає ситуації, але контролювати свої відчуття не в силах. У важких випадках сильну тривогу може викликати навіть думка, як пережити день.
Діагноз «генералізоване тривожне розлад» є і в МКБ-10. У цьому класифікаторі більше уваги приділяється соматичним (фізичним) симптомам. Так поряд із тривалою тривожністю та почуттям занепокоєння згадуються такі прояви:
- Пітливість.
- Тахікардія.
- Запаморочення.
- Задишка.
- Тремтіння.
- Головний біль.
- Судоми.
- Нудота блювота.
ГТР та інші захворювання
Для людей з ГТР характерні коморбідні стани – поєднання кількох діагнозів. Нерідко йдеться про інші психічні проблеми (фобія, депресія, обсесивно-компульсивний розлад), але також зустрічаються й інші хвороби. За даними Canadian Psychiatric Association, 60-94% людей із ГТР звертаються до лікарів зі скаргами на фізичні нездужання. Пацієнта можуть турбувати біль у серці та аритмії, різні порушення роботи шлунково-кишкового тракту, відчуття задухи, біль у м’язах та суглобах, висипання та почервоніння шкіри.
Генералізований тривожний розлад та алкоголізм Часто люди з ГТР вдаються до спиртних напоїв як до способу самолікування, так знімають стрес. Проте алкоголь розслаблює лише короткий час, а потім навпаки значно посилює тривожність. Це призводить до того, що людина починає пити частіше та збільшує дози.
При недостатній діагностиці таким пацієнтам ставиться хибний діагноз, а ось сам генералізований тривожний розлад не береться до уваги. І тут лікування буде малоефективним, а симптоми не зникнуть.
Деякі соматичні хвороби можуть ускладнюватись ГТР і вимагають лікування основного діагнозу, так і допомоги психотерапевта. За даними, опублікованими в журналі Key Issues in Mental Health, ГТР зустрічається при таких порушеннях:
- Цукровий діабет та захворювання щитовидної залози.
- Синдром подразненого кишечника, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки.
- Астма, хронічна обструктивна хвороба легень.
- Хвороби серця.
- Шкірні хвороби.
- Мігрень, епілепсія.
- Хронічний біль.
- Онкологічні хвороби
Лікування генералізованого тривожного розладу
Генералізоване тривожне розлад потрібно обов’язково лікувати. Без правильно підібраної терапії воно може суттєво впливати на життя і навіть спричиняти суїцид. Тому за підозри на ГТР важливо звернутися до психотерапевта. Існує два напрями лікування:
- Медикаментозна терапія (антидепресанти, анксіолітики, снодійне).
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та інші види психотерапії.
Рішення про застосування ліків, вибір препаратів та їх дозування приймає виключно лікар. Самолікування в даному випадку вкрай небезпечне, оскільки може призводити до погіршення стану, зловживання ліками та передозування, розвитку медикаментозної залежності.
До того ж ліки полегшують симптоми, але не вирішують саму проблему ГТР. Тому основою лікування все одно є різні види психотерапії, насамперед когнітивно-поведінкова терапія. КПТ проводиться індивідуально та в групах, тривалість курсу визначає лікар. На сеансах пацієнт виробляє нові способи реакцій і поведінки в різних ситуаціях, навчається контролювати тривогу, перемикатися і по-іншому оцінювати події, що відбуваються в житті.
За данними журналу Dialogues in Clinical Neuroscience, когнітивно-поведінкова терапія знижує занепокоєння у людей із ГТР так само ефективно, як і ліки. А ось через 6 місяців після лікування КПП показує більш високу ефективність - у людей, які пройшли курс КПП, рідше спостерігаються рецидиви.
Життя з ГТР
ГТР може бути хронічною, повертатися через деякий час після пройденого лікування. Кількість рецидивів та його тяжкість залежить лише від терапії, а й від способу життя.
Людям із ГТР рекомендується наступне:
- Дотримуватись режиму та виділяти достатньо часу для сну.
- Дотримуватися правильного харчування, не пропускати їди.
- Звести до мінімуму шкідливі звички: не зловживати алкоголем та кинути палити.
- Відмовитись від напоїв, що містять кофеїн.
- Вибрати собі відповідний тип фізичної активності.
Генералізований тривожний розлад сильно позначається на житті людини, змінюючи її не на краще. Проте ГТР можна контролювати. Головне не ігнорувати симптоми і якнайшвидше звернутися до фахівця.