Тривожний розлад — це не звичайне хвилювання, яке може накрити будь-яку людину напередодні публічного виступу чи інших хвилюючих подій. Деякі люди тривожаться настільки сильно, що все їх життя перетворюється на постійну тривогу. Більш того, все більша частина життя починає бути зацикленою на тривозі (спроба уникнути хвилювань, ритуали та ін.)
Як дізнатися, чи переходить ваша звичайна, щоденна тривога межу, за якою вона перетворюється на розлад? Це не надто просте питання. Чітко розмежувати нормальну тривожність і таку, що виходить за рамки, досить проблематично. Ця стаття не має за мету ставити діагнози чи бути підґрунтям для постановки діагнозу собі чи іншим.
Якщо ви регулярно або впродовж тривалого часу переживаєте одну з наведених 12-ти ознак, рекомендую проконсультуватися з психологом.
12 ознак тривожного розладу:
- надмірне занепокоєння;
- проблеми зі сном;
- ірраціональний страх;
- м’язова напруга;
- хронічні розлади травлення;
- соціофобія;
- сором’язливість;
- паніка;
- флешбеки;
- перфекціонізм;
- компульсивна поведінка;
- сумнів у собі.
Надмірне занепокоєння
Однією з ознак генералізованого тривожного розладу (ГТР) є широкий тип тривоги, при якому людина надто сильно переживає будь-які звичайні події. І важливі, і не дуже. Очевидно, варто уточнити оце “сильно”? Як його виміряти?
Критерій надто сильного переживання — у вас є постійні тривожні думки мінімум 4 дні на тиждень протягом понад 6 місяців. Крім того, занепокоєння має бути достатньо сильним, щоб мати конкретні прояви — заважати повсякденному життю чи навіть виражатися втомою.
Тривожний розлад завжди викликає конкретні страждання та дисфункції. Якщо все обмежується звичайним хвилюванням — це не є надмірною тривогою.
Проблеми зі сном
Труднощі з засинанням або безсоння можуть бути пов’язані з різними станами як фізичного, так і психологічного здоров’я. Звісно, немає нічого дивного в тому, що ви крутитеся всю ніч перед великим виступом або співбесідою на роботу.
Але що, якщо ви щоночі по кілька годин лежите у ліжку, роздумуючи про насущні проблеми або ні про що конкретне? Така ознака може вказувати на тривожний розлад. Більша частина людей з тривожним розладом мають труднощі зі сном.
Ще однією підказкою в бік тривоги можуть бути повторювані стани, коли ви прокидаєтеся вночі схвильованими, серце сильно б’ється і ви довго не можете заспокоїтися.
Ірраціональний страх
Тривога може бути в будь-якої людини. Тривоги, пов’язані зі страхом польотів, тварин, павуків, трапляються часто. Але коли страх стає домінуючим і гнітючим, а головне, не відповідає фактичним ризикам — це ознака фобії, одного з різновидів тривожного розладу.
Хоча фобії багато в чому обмежують людину, вона не завжди виявляються явно. Вони можуть не виявлятися до конкретних ситуацій, на яких зав’язана фобія. Наприклад, людина, яка боїться змій, може не знати про це і жити з цим без проблем половину свого життя. А потім його дитина хоче сходити в похід і вона розуміє, що їй необхідне лікування.
М’язова напруга
Стиснуті щелепи, кулаки, напружені плечі чи інші м’язи по всьому тілу — часті ознаки тривожного розладу. Ці симптоми можуть бути присутніми наскільки довго і часто проявлятися в житті людини, що вона просто перестає їх помічати.
Регулярні тренування та спеціальні вправи можуть допомогти тримати м’язи під контролем, але напруга може повернутися, якщо ви збиваєтесь з графіку тренувань.
До речі, фізична активність — однозначно корисні заходи при тривожних розладах. Незалежно від школи психології, всі спеціалісти доходять згоди у тому, що заняття активними видами спорту зменшують симптоми.
Хронічні розлади травлення
Тривога іноді проявляється в тілі через фізичні симптоми, серед яких хронічні розлади травлення. Один із них — синдром подразненого кишківника (англ. – irritable bowel syndrome (IBS), запори, біль у животі, метеоризм, діарея — це неповний перелік того, як тривога може проявити себе в ШКТ.
Тривожний розлад не завжди пов’язаний з синдромом подразненого кишківника, але ці симптоми досить часто проявляються разом. Кишківник сильно відчуває психологічний стрес та напругу, а фізичний або соціальний дискомфорт від хронічних розладів травлення можуть суттєво посилити почуття тривожності.
Соціофобія
Більшість людей кілька разів перенервують перед тим, як публічно виступити або опинитися перед камерами. Іноді жодні переконування, тренування чи коучинг не здатні знизити тривожність.
Часто людина проводить кілька тижнів у тривожному передочікуванні публічного заходу. Але, що важливіше, кілька місяців або навіть років можуть минути з дня події, а людина з тривожним розладом продовжує непокоїтися стосовно того, як вона виглядала або як її сприйняла публіка. Такий стан є формою соціального тривожного розладу, відомого як соціофобія.
Сором’язливість
Тривожний розлад не завжди пов’язаний з виступами на публіці чи з необхідністю перебувати в центрі уваги. У більшості випадків тривожність може бути спровокована звичайними, повсякденними ситуаціями: спілкування сам на сам, невеликі вечірки або наради.
В таких ситуаціях люди з тривожним розладом можуть відчувати, ніби всі дивляться лише на них, вони можуть узятися рум’янцем без причини, відчути тремтіння, нудоту, пітливість, труднощі у підтриманні розмови. Ці симптоми можуть бути наскільки сильними, що заважають людині заводити нові знайомства, підтримувати дружні стосунки, просуватися по кар’єрних сходах чи досягати успіху в навчанні.
Паніка
Панічні атаки можуть бути жахливими: виникають страшні видіння, що заковують емоції, і стан безпорадності, які можуть тривати кілька хвилин. Все це може поєднуватися з симптомами утрудненого дихання, калатаючим серцебиттям, занімінням рук, пітливістю, запамороченням, болем у шлунку, жаром чи ознобом.
Не у всіх схильних до панічних атак обов’язково є тривожний розлад. Однак люди, у яких регулярно трапляються панічні атаки, часто схильні до виникнення і тривожного розладу. Вони живуть в тривозі про те, що не знають, коли станеться наступна панічна атака, уникають місць, де це відбулося минулого разу.
Флешбек
Повернення до тривожної або травматичної події — акту насилля, раптової смерті близької людини — одна з ознак посттравматичного стресового розладу (англ. – post-traumatic stress disorder (PTSD), який дещо схожий на тривожний розлад. Зовсім донедавна посттравматичний стресовий розлад розглядався психологами як різновид тривожного розладу, а не окремий стан.
Але флешбеки також можуть виникати і при різних типах тривожності. Деякі дослідження, включаючи опубліковані в журналі “Тривожні розлади” у 2006 році, показали, що деякі люди, які мали схожі на ПТСР флешбеки не переживали реально травматичний досвід. Наприклад, у випадку з публічним висміюванням такі люди уникали подальших зустрічей зі свідками свого приниження, що теж є одним із симптомів ПТСР.
Перфекціонізм
Перфекціонізм – це витончений та нав’язливий склад характеру, який іде рука в руку з тривожними розладами. Якщо ви постійно судите себе або у вас виникає неспокій стосовно своїх можливих помилок і невідповідності своїм стандартам, у вас, найімовірніше, тривожний розлад.
Перфекціонізм особливо притаманний обсесивно-компульсивному розладу (ОКР) (англ. – obsessive-compulsive disorder), який, як і ПТСР довго розглядався як тривожний розлад.
ОКР може виявитися раптово, як у випадку, коли жінка не могла вийти з дому навіть після 3 годин нанесення макіяжу, оскільки він все ще виглядав не ідеально і доводилось все переробляти.
Компульсивна поведінка
Для того, щоб у вас діагностували обсесивно-компульсивний розлад, нав’язливі думки мають супроводжуватися компульсивною поведінкою. Чи то розумові (безперестанне повторення подумки «Все буде добре», знову і знову) або фізичні (миття рук, правильне розташування предметів, прибирання та ін.)
Обсесивне мислення і компульсивна поведінка стають справжнім розладом тоді, коли виникає неможливість завершити дії, так звані ритуали. Наприклад, якщо людина звикла, щоб радіо працювало на гучності 3, а воно зламалося і застрягло на відмітці 4, це викликає повноцінну паніку і нездатність відволіктися до виправлення ситуації.
Сумніви в собі
Постійне самоусвідомлення і самокопання є загальною рисою тривожних розладів. В деяких випадках сумніви крутяться навколо важливих положень самоідентифікації людини. Наприклад, чоловік старше тридцяти постійно загадується над питанням: «А що, якщо я гей?», або питання жінки 26 років «Чи кохаю я свого чоловіка так само сильно, як він кохає мене?». Іноді людина не може побороти образу на матір і проживає все життя в стражданнях.
При обсесивно-компульсивних розладах «напади самосумнівів» особливо часті, якщо питання в принципі не має відповіді. Люди з ОКР можуть думати: «От якби я міг точно, на 100% правильно дати відповідь на питання, мене б точно відпустило» Вони терпіти не можуть питання, на які неможливо точно відповісти.
Автор:
Дмитро Шевченко, психотерапевт, спеціаліст в Терапії Прийняття та Відповідальності — Acceptance and Commitment Therapy (ACT) — сучасний метод із доведеною ефективністю.