Можна зрозуміти, але не простити. Можна простити, але не забути. Чим небезпечна образа на маму і як прощати, коли не прощається.
Чим небезпечна образа на маму
Будь-яка прихована в глибинах підсвідомості образа завжди небезпечна, тому що, формуючи різноманітні комплекси, впливає на всі сфери життя. Однак образа на маму особливо небезпечна, тому що мова йде про найбільш «древній» взаємозв’язок (як вже доведено, дитя спілкується з мамою ще до своєї появи на світ).
Тому навіть в тих випадках, коли образа на маму формуються не в дитинстві, а в підлітковому, юнацькому або навіть зрілому віці, в ній дуже багато дитячого, інфантильного. У кожному ображеному чи ображенній на маму плаче маленька дитина. Не треба цього лякатися. Це нормально.
Крім того, всіх нас виховали у суспільстві, де взаємозв’язок матері і дитини – найбільш цінний взаємозв’язок: про материнську любов складені мільйони легенд, притч, пісень, любити маму і бути їй вдячним суспільство спонукає набагато сильніше, ніж, наприклад, любити чоловіка / дружину / брата / сестру.
З цієї причини небезпека образи на маму складається, перш за все, в тому, що така образа формує особливо міцний комплекс провини і власної неповноцінності: Чому так? Чому мене не любила навіть моя власна мама?
Щоб захиститися від почуття провини формується образ матері, який нерідко абсолютно не відповідає дійсності (це не я поганий, це у мене мама така жахлива в усіх відношеннях), почуття образи посилюється, посилюючи в свою чергу почуття провини. Так формується порочне коло.
І нарешті, третя найважливіша особливість образи на маму полягає в тому, що саме на прикладі взаємин з власною матір’ю людина вчиться виховувати власних дітей. Парадоксально, що це стосується не тільки жінок, а й чоловіків: мати проводить з дітьми більше часу, тому її вплив сильніше.
З цієї причини образа на маму часто породжує величезну кількість проблем з власними дітьми або навіть гостре небажання їх заводити.
Як пробачити образу на матір
У будь-якій образі, будь то образа на маму, образа на чоловіка або образа на будь-яку іншу людину існують дві сторони. Тому слід використовувати не тільки «Мене образили», а й «Я образився (-лась)».
Ви маєту замислитися над тим, чому на вас так подіяло ставлення / вчинок мами. Чому образа живе в вас до сих пір. Чому ви не можете від неї позбавитися? Що вам заважає? Проблеми на роботі? Зрада чоловіка? Постійне відчуття власної безпорадності? Або, можливо, ви просто хочете помиритися, повернутися в дитинство притиснувшися до мами і заплакати? Адже не дарма ж ви набрали в пошуковику «Як пробачити образу на маму»
Дуже часто скривджені діти витрачають надзвичайно багато часу на аналіз вчинків мами, це неправильний шлях, тому що оцінити мотиви іншої людини на підставі емоційно забарвлених спогадів вкрай складно.
Нерідко така оцінка, часто надумана, призводить до збільшення образи на матір (моя мама була нещасною людиною і зривала на мені зло за своє нещастя; моя мама всю свою любов віддавала сестрі / брату; моїй мамі було на мене просто наплювати, вона займалася влаштуванням свого особистого життя / кар’єрою / добуванням матеріальних благ; моя мама просто ніколи-ніколи-ніколи мене по-справжньому не любила і т.п.).
Чому цей шлях небезпечний? Тому що ви повторюєте спіраль зародження образи на матір. Далі піде (свідомо чи підсвідомо): Я гірше ось цієї повної некрасивої сусідської дівчини, яку батьки завалювали подарунками. Я гірше за свого брата/сестри, яких мама любила більше. Тобто ви провокуєте розвиток сформованого ще в дитинстві комплексу неповноцінності, в основі якого лежить ваша образа на маму.
Що робити з образою на маму?
На першому етапі важливо усвідомити наявність такої образи. Якщо ви усвідомили наявність образи – це вже досить серйозний крок до позбавлення. Часто люди всіляко витісняють свою образу і її місце займає почуття провини, ідеалізація мами, почуття ностальгії по дитинству.
Далі ми наведемо кілька напрямів, за якими можна рушити в роботі над образою.
У чому вигода образи на маму?
Для багатьох клієнтів таке питання може здатися парадоксальним, але якщо подумати, нічого дивного в ньому немає. Якщо ви ображаєтеся, значить вам це вигідно. Свідомо людина може переконувати себе та оточуючих в тому, як погано бути ображеним і що потрібно терміново позбутися образ. Але, в той же самий час, всередині людини є щось, що чинить опір прощенню. Ображений на маму має прекрасне пояснення своєї пасивності, шкідливих звичок, румінаціі, прокрастинації та й будь-яких життєвих складнощів.
– Чому ти працюєш на цій бридкій роботі?
– В мене була дуже погана мама. Я на неї ображаюсь.
– Ти чому такий лінивий?
– Напевно мене не долюбила мама…
І так до безкінечності. Образа виконує одну з центральних ролей забезпечення внутрішньої безпеки. Людина має виправдання попри всі складні ситуації у житті. Погодьтеся, адже це зручно. А якщо прибрати образу, що тоді? Тоді треба брати відповідальність на себе та змінювати своє життя. Це може бути складним і навіть небезпечним. А з образою просто та безпечно.
Роль образи
Якщо ви усвідомили вигоду від образи, наступний крок усвідомити яку внутрішню потребу вона задовольняє. Тут досить складно наводити приклади – я зустрічав різні ситуації, вони досить індивідуальні і я не хочу, щоб мої клієнти дізналися себе. Конфіденційність – наше все).
Усвідомлення потреби, яку ви намагаєтеся задовольнити через образу – досить складний крок. Але, без цього кроку досить складно завершити процес. Зробивши цей крок, вам стане очевидна не тільки потреба, а й альтернативні шляхи її задоволення. Усвідомлена, конструктивно задоволена потреба – запорука щасливого життя.
Усвідомлена, конструктивно задоволена потреба – запорука щасливого життя.
Основна складність при роботі з образою
Мій досвід показує, що основна складність – бракує усвідомленості. У кожного з нас було своє «важке дитинство». Комусь не купили велосипед, а когось не звозили в Діснейленд. Масштаби різні, а емоції схожі. Як тільки людина починає аналізувати свою образу, вона постійно ризикує зануритися в цей стан. Емоції накривають і не дають об’єктивно подивитися з боку, дійти до конструктиву.
Робота психолога полягає саме в тому, щоб, співпереживаючи клієнту, не дати йому завалитися у звичні форми реагування, допомогти знайти точки зору, яких він не помічає.
Ще один нюанс, про який я згадував у попередніх публікаціях. Прощення мами – це не хитра формулювання, не набір слів або обіцянок. Прощення – це результат усвідомлення. Усвідомлюючи ситуацію людини виходить з її рабства. Автоматичні, неконтрольовані емоції – ознака того, що ситуація ще не усвідомлена. А значить є куди рости;).
Якщо ви втомилися від пошуків і готові розібратися у своїй ситуації, запишіться на консультацію психотерапевта онлайн.
Автор:
Дмитро Шевченко — психотерапевт, спеціаліст в Терапії Прийняття та Відповідальності — Acceptance and Commitment Therapy (ACT) — сучасний метод із доведеною ефективністю.