Як зрозуміти, що потрібно розійтись?

В першу чергу я хочу подякувати всім, хто надсилає запитання. Я розумію, наскільки складно це все писати і відкриватися незнайомій людині — це дуже цінно, і я стараюся допомогти в рамках своїх відповідей. Ця відповідь для Вероніки, однак вона може бути корисною і для вас, якщо ви перебуваєте у схожій ситуації.

Я не буду писати якісь банальні речі. Впевнений, ви все бачите і розумієте. Мені навіть здається, що ви вже знаєте рішення, просто для його остаточного усвідомлення шукаєте підтримки і поради.

І, насправді, це вже перший сигнал. Знаєте, кому важко покластися на себе, довіритися своїй інтуїції і розуму? Людині, якою довго маніпулювали. Зруйнувати опору, цінність, повагу, любов і довіру до себе — це і є найперші цілі маніпуляції.

На консультаціях я часто зустрічаю ситуації, коли жертви маніпуляцій приймають одні рішення, потім від них відмовляються, потім починають діяти в протилежному напрямку. Після цього ще більше в собі сумніваються, здобувають “докази”, що вони ні на що не здатні і пропадуть без маніпулятора.

Саме так це і працює. Маніпулятор намагається прив’язати до себе, а для цього йому треба “відв’язати” вас від себе. При цьому він буде стверджувати абсолютно протилежне:

• що ви йому не потрібні,
• що в нього було і є купа набагато кращих варіантів,
• що його життя без вас набагато краще…,
• але він не може вас покинути, бо без нього ви точно пропадете і він (як порядна людина) за вас переживає.
  Коли ви перестанете думати за себе і розпоряджатися своїм життям — це починає робити він.

Я це так детально пояснюю, щоб ви зрозуміли один важливий момент. Вам буде дуже важко знайти відповідь всередині. Саме тому першочергове завдання психотерапії для учасника токсичних стосунків — це проаналізувати свої стосунки “зі сторони”. Дивитися на свої стосунки, опираючись на зовнішні критерії і оцінки, а не з опорою на свої емоції.

Ось перелік питань, на які вам потрібно чесно відповісти. В залежності від відповідей можна планувати подальші дії. Отже, питання для самодіагностики стосунків:

1. Чи застосовують до вас фізичний чи психологічний тиск? Вам погрожують, маніпулюють, залякують, підривають самооцінку?
2. Чи перебування у стосунках приносить вам більше радості і задоволення, ніж страждань і болю?
3. Чи бачите ви можливість повернути радість, любов, задоволення, повагу у ваші стосунки? Що для цього повинні зробити ви? Що для цього повинен зробити чоловік?
4. Чи готовий ваш чоловік працювати над собою і, разом з вами, над стосунками?
5. Якщо ви вже пробували покращити стосунки в сім’ї — які результати? Як довго тривали зміни і хто припинив намагатися? І кого звинуватили в цьому?

Якщо вам потрібна буде допомога у підготовці відповідей чи інтерпретації результатів — приходьте на консультацію, письмове обговорення таких питань забирає забагато часу.

Я не вважаю, що потрібно зберігати шлюб за будь-яких умов. Поки я готував відповідь на ваше запитання, в мене з’явилася така думка:

Кілька слів про третього учасника — сина. Я думаю, найкраще вашу ситуацію прокоментує Еріх Фромм. Він у своїй книзі “Мистецтво любити” (повний розбір книги і мої коментарі можна знайти в моєму Телеграм каналі. Лінк нижче), виданій у 1956 році, писав:

“Діти стають об’єктами проекцій і тоді, коли потрібно розірвати нещасливий шлюб. У такій ситуації запасний аргумент батьків: вони не можуть розлучитися, бо тоді позбавлять дітей щастя жити у єдиній родині. Утім, будь-яке детальніше дослідження засвідчить, що напружена й нещаслива атмосфера «єдиної родини» заподіє дитині набагато більше шкоди, ніж відкритий розрив — завдяки останньому вони принаймні зрозуміють, що одним сміливим рішенням людина здатна покласти край нестерпній ситуації.”

Е. Фромм, “Мистецтво любити”

Мені немає чого додати. Дитина не знає, що таке шлюб. Вона знає, хто такі тато і мама. Якщо вона бачить своїх батьків повноцінними і люблячими — це матиме набагато сильніший вплив на її благополуччя, ніж збережений шлюб, у якому всі страждають.

Що можна зробити далі?

В залежності від відповідей на запитання, які я привів вище, ви можете:

1. Відверто поговорити із чоловіком. Висловіть свої почуття і думки. Без обвинувачень, накрутів і погроз. Просто поділіться тим, що відбувається у вас всередині. Основна мета — зрозуміти його ставлення і готовність працювати над стосунками.
2. Розгляньте можливість сімейної психотерапії. Знайдіть безпечний, сприятливий простір за участі третьої сторони, в якому ви можете відверто обговорити свої проблеми і пошукати шляхи їх вирішення.
3. Подумайте над індивідуальними консультаціями із психологом. Я не буду демонізувати вашого чоловіка. Як правило, такі люди глибоко нещасливі і страждають понад міру. Чого б здоровій і адекватній людині ускладнювати життя своїм рідним? Я до того, що я б радив обом вам звернутися до окремих психологів за допомогою.

Вероніко, я вдячний вам за ваш вчинок, за те, що ви знайшли в собі сили усвідомити дискомфорт і звернутися за порадою. Як свідчить мій досвід, безнадійних ситуацій не буває, завжди можна покращити своє життя. Не залишайтеся із проблемою один на один — подумайте про звернення за допомогою до рідних чи друзів. Або приходьте на консультацію — будемо працювати.